Бассейны и оборудование

Компания "Бассейны Запорожье" г. Запорожье
Магазин оборудования для бассейнов
телефоны: +38 (061) 000-00-00, +38 (050) 000-00-00        
главная > статьи > Улаштування підлог. Частина 3.

СТАТЬИ

   25 сентября 2014 / перебудова присадибного будинку
 

Улаштування підлог. Частина 3.

Улаштування підлог

Частина 3

Продолжение. Начало статьи смотреть здесь: часть 1, часть 2

Підлоги із полівінілхлоридних (ПВХ) плиток. Під такі плитки готують основу і використовують клеї і мастики так само, як для лінолеуму. Перед наклеюванням плитки ПВХ сортують по розмірах, кольору і відтінках, складають у купки. Плитки із тріщинами, зламаними кутами і дефектами на лицьовому боці вибраковують.

Покриття підлоги може бути симетричним або несиметричним. У першому випадку плитки наклеюють, стикуючи їх по проведених на підлозі взаємно перпендикулярних лініях. У другому випадку за орієнтир вибирають лінії, які наносять уздовж стін. Плитки попередньо розкладають насухо. В першому випадку у перехресті осей кладуть квадратом 4 плитки, а наступні — у довжину і ширину або діагонально до осьових ліній, щільно стикуючи їх між собою. У другому випадку плитки укладають від стін. Якщо ціла плитка не прилягає біля стіни, її підрізують ножем по лінійці. Після цього плитки знімають і складають купками біля тієї ділянки підлоги, до якої вони підігнані.

Якщо для наклеювання застосовується бітумна мастика, то за добу до укладання на основу щітками наносять ґрунтовку (1 частина мастики на 2—3 частини бензину). Після висихання ґрунтовки розбивку осей поновлюють, а потім наносять мастику на поверхню основи шириною на 2—3 ряди плиток і на нижню частину плиток. Укладання ведуть «на себе», щоб зберегти від пошкодження і забруднення вже укладені плитки. Мастику наносять порціями і шпателем розрівнюють тонким шаром.

Через 10—30 хв, коли мастика підсохне, плитки наклеюють. Ступінь підсихання можна визначити, надавлюючи на шар мастики пальцем. Якщо мастика липне при значному натиску, то вона достатньо підсохла.

Плитки при наклеюванні слід тримати обома руками, за обидва боки і укладати впритик до кромок вже укладених, притискуючи і пристукуючи по краях молотком. Важливо, щоб шви були мінімальними і йшли по взаємно перпендикулярних лініях.

При використанні бітумних мастик плитки перед наклеюванням можна нагрівати, але не вище 50 °С, інакше вони розширяться, а потім осідатимуть.

Витиснену із швів мастику зразу ж стирають ганчіркою, змоченою в гасі або у скипидарі. Після цього установлюють плінтуси, якими закривають усі щілини біля стін.

Дуже зручно наклеювати плитки ПВХ клеєм бустилат (унілакс).

Ходити по підлозі можна не раніше ніж через 2—3 доби після наклеювання плиток. Підлоги натирають восковою мастикою, яку використовують для паркету.

Підлоги із керамічних плиток. Такі підлоги улаштовують у ванних кімнатах і вбиральнях, де підвищена вологість. Є два способи укладання плитки — симетричними і несиметричними рядами. При симетричному укладанні плитки настилають паралельно стінам, а при несиметричному — від кута в напрямку до двох суміжних стін.

Перед настиланням поверхню бетонної підлоги вирівнюють, очищують від бруду й пилу, змочують водою і наносять цементний розчин складу 1:4 або 1:5 (цемент : пісок) шаром товщиною 10—15 мм. Розчин вирівнюють рейкою.

Плитки укладають по шнуру, перед тим трохи зануривши їх у розчин (рис. 51). Можна укладати плитки й іншим способом. На сиру цементну стяжку підлоги насівають через дрібне сито рівний шар цементу товщиною 2—3 мм. Цемент, вбираючи вологу, поступово перетворюється в шар цементного тіста. В цьому випадку плитки також укладають по шнуру, втоплюючи їх у цементне тісто.

Укладання підлоги із керамічних плиток
51. Укладання підлоги із керамічних плиток: 1 — шнур; 2 — правило; 3 — розчин; 4 — маячний ряд; 5 — рівень; 6 — бетонна підготовка

У місцях примикання до стін цілі плитки іноді не підходять. Тому їх доводиться розрізати або перерубати.

Для цього плитку із наміченою лінією розрізу кладуть на підкладку лицевим боком вгору і гострим кінцем сталевого молотка або зубилом насікають на ній суцільну лінію. Потім перевертають і стукають по центру нанесеної лінії. Обламаний бік плитки сточують наждачним бруском.

Часто плитки на підлогу настилають по маяках. Згідно із розкладкою плиток, користуючись рівнем і двометровою рейкою, установлюють по кутах і по середині стін маячні плитки на гіпсовому розчині. Потім між маяками, точно по натягнутому шнуру, наносять смугами цементний розчин і укладають плитки рядами. Після укладання декількох плиток на їх поверхню кладуть один кінець рейки, другий — на маячні плитки і вирівнюють поверхню. Якщо поверхня плиток знаходиться вище рівня підлоги, їх, постукуючи по рейці, опускають до необхідного рівня, а якщо нижче, підкладають під них додатковий шар цементного розчину.

Через 2—3 доби після настилання підлогу очищують від надлишків розчину і заповнюють шви рідким цементним розчином складу 1:1 (цементним молоком). Після зтужавлення розчину поверхню підлоги протирають вологою тирсою, ганчірками і змивають водою. Ходити по настелених плитках можна не раніше як через 7 діб.

Суцільна безшовна підлога. Із матеріалу, що має назву ксилоліт, можна виготовити якісну підлогу. Для цього потрібні звичайна тирса магнезіальний цемент, який виготовляють із каустичного магнезиту, або доломіту. На 1 частину магнезіального в'яжучого за об'ємом беруть 2—4 частини тирси, добре їх перемішують і додають розчин хлористого магнію. Хлористий магній (Mg Cl2) розводять у пропорції 0,48 кг хлористого магнію на 1 л води. Замість хлористого магнію можна використати сірчанокислий магній (Mg SO4). Розчин краще перемішувати у звичайній розчиномішалці.

Щільність ксилоліту в сухому стані складає близько 1200 кг/м3. Для жилих приміщень підлогу з нього роблять двошаровою. Якщо підлогу укладають по грунту, то останній спочатку слід добре втрамбувати і зробити гідроізоляційний прошарок, щоб перешкодити капілярному підняттю води. Для цього можна вкласти шар м'ятої жирної глини товщиною 100—120 мм, залити втрамбований шар щебеню рідким бітумом або прокласти поліетиленову плівку, чи шар руберойду.

Основа під підлогу із ксилоліту не повинна містити вапна, гіпсу та шлаку. Розчин ксилоліту не повинен торкатися оцинкованого посуду.

Для першого (утеплюючого) шару підлоги товщиною 100—120 мм розчин хлористого магнію роблять трохи рідшим, а тирси беруть дещо більше зазначеної вище кількості. Другий шар ксилоліту — покрівельний товщиною близько 20 мм — роблять із більш концентрованого розчину хлористого магнію і порівняно меншої кількості тирси. Такий шар буде міцніший, ніж підстилаючий.

До покрівельного шару додають мінеральні пігменти (мумію, вохру тощо) для утворення потрібного кольору підлоги. Після затверднення (через 3—4 тижні) підлогу циклюють, шліфують, а потім покривають оліфою і натирають восковою мастикою.

Підлога із ксилоліту гігієнічна, довговічна, але не витримує надмірної вологості, тому таку підлогу влаштовують тільки в жилих приміщеннях.

  • Магнезіальний цемент й подібні до нього в'яжучі не завжди є у продажу. Якщо ж замість нього узяти звичайний цемент, та ще з добавкою піску, то створити теплу підлогу буде неможливо. Щільність матеріалу збільшиться, і підлога стане холодною, оскільки «підскочить» коефіцієнт теплозасвоєння матеріалу.
  • На основі тирси можна зробити утеплюючий шар того ж складу, що й арболіт, а зверху вкласти лицьовий шар з лінолеуму або твердої деревно-волокнистої плити і навіть із тирси на синтетичних клеях. Клей потрібен водостійкий (типу ПВА). Тирсу слід антисептувати, а для утворення покрівельного шару можна до неї додати пігменти для забарвлення підлоги.
  • Покрівельний шар із тирси на синтетичних клеях можна використати для ремонту старих зношених дерев'яних та інших типів підлог. Наприклад, можна наклеїти підлогу із шматків деревностружкових плит, а зверху вкласти покрівельний шар товщиною від 2—3 мм для добре вирівняної основи до 8—12 мм для теплоізоляційного шару із матеріалу типу арболіту або подібних до нього.
  • Щоб зменшити витрати тепла та палива, для підлог усіх типів слід зробити утеплення по контуру зовнішніх стін підсипкою шару шлаку або керамзиту товщиною близько 200 мм на ширину 800 мм. При влаштуванні дощатих підлог на цегляних стовпчиках цей шар укладається у підпідлоговому просторі. При настиланні підлог (лінолеуму, плиток тощо) по грунту потрібно додатково укласти утеплюючий шар під усю площу підлоги товщиною не менше 100 мм.
  • Для запобігання утворенню сирості в будинку і поліпшення стану підлоги необхідно улаштувати в основі підлоги протикапілярну гідроізоляцію. Для цього можна вкласти й утрамбувати шар м'ятої жирної глини товщиною 100—150 мм або втрамбувати грунт із шаром щебеню і залити його гарячим бітумом. Можна також прокласти шар поліетиленової плівки і навіть шар руберойду нижче утеплюючого шару, зробивши зверху стяжку із цементно- вапняного розчину шаром товщиною 25 мм.

 Другие статьи на тему: перебудова присадибного будинку
 Улаштування підлог. Частина 2.
Підлоги з лінолеуму. Гігієнічні, красиві, зручні в експлуатації, при відповідному нагляді можуть служити 20—25 років.
 Улаштування підлог. Частина 1.
Підлоги повинні мати достатню механічну міцність, стійкість до стирання і ударів, малу звукопровідність, а також бути гігієнічними і економічними.
 Улаштування перегородок, ремонт або заміна їх. Частина 2.
При ремонті жилих будинків часто доводиться усувати які-небудь пошкодження перегородок. Найбільш характерні з них — це хиткість, випинання, поява тріщин у швах і в місцях сполучення із суміжними конструкціями, пошкодження штукатурки, значна звукопровідність.
 Улаштування перегородок, ремонт або заміна їх. Частина 1.
Види перегородок та їх улаштування. Перегородки в житлових будинках — це огороджуючі конструкції, які відокремлюють одне приміщення від іншого. А щоб вони не займали забагато корисної площі, їх роблять тонкими.
 Усування пошкоджень вікон і дверей
Під дією атмосферних впливів вікна, особливо нижчі частини стулок і рам, часто пошкоджуються: відшаровується фарба, гниє деревина. Залежно від ступеня руйнування ці елементи слід ремонтувати або замінювати новими.
 Віконні прорізи
Коли замінюють внутрішнє планування будинку, іноді виникає необхідність замурувати чи розширити віконні прорізи або ж улаштувати нові.
 Віконні та дверні блоки. Частина 2.
Різати скло найкраще на деревноволокнистій або деревностружковій плиті чи рівній фанері, на яку бажано покласти клейонку зворотним боком. Перед різанням скло протирають, щоб на ньому не було пилу і вологи.
 


Строительство бетонных бассейнов с отделкой мозаикой

НАШИ ПАРТНЕРЫ
 

Блок управления бассейном Дельфин Комплектный блок управления бассейном позволяет управлять всеми функциями бассейна...



*** Внимание!
Широкий выбор и богатая цветовая гамма мозаики

НАШИ ПАРТНЕРЫ
 
Тел: (061) 001-00-00
        (050) 400-00-00


РУБРИКИ СТАТЕЙ
• двери/окна
• домашний мастер
• инженерные системы
• камень в дизайне сада
• лазні, сауни, басейни
• недвижимость
• оборудование
• перебудова присадибного будинку
• разное
• ремонт
• строительство и ремонт жилого дома
• стройматериалы
• услуги
По вопросу размещения тематических статей на сайте обращайтесь на: uastainless@yandex.ru или по icq: 89364512
 

ПАРТНЕРЫ

 

Корейская косметика Новые поступления. Питательный яблочно-медовый крем для лица / Red Appletox Honey Cream. Цена: 2 600 KZT.
главная | бассейны бетонные | бассейны стекловолоконные | оборудование и технологии для бассейнов | мозаика
бассейны с бетонной опалубкой | средства по уходу за водой в бассейне | контакты | статьи по бассейнам
Выставочный салон, г. Запорожье. Все права защищены.